Зеленський порушив всі терміни підписання закону про військові злочини і відмовився відповідати журналістам про причини "зникнення" документа

Володимир Зеленський

Президент України Володимир Зеленський

Офіс президента

22 листопада виповнюється рівно п'ять місяців з моменту, коли президент Володимир Зеленський повинен був підписати або ветувати прийнятий Верховною Радою законопроєкт №2689 про військових злочинців. Офіс президента так і не відповів на запит "Радіо Свобода", відправлений ще у вересні, про те, чому документ "пропав" після голосування в парламенті.

20 травня Верховна Рада прийняла проєкт закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України про імплементацію норм міжнародного кримінального та гуманітарного права" (так званий закон "про військових злочинців"). Він вносить у восьму статтю Кримінального кодексу України злочини, щодо яких діє універсальна юрисдикція - це злочини агресії, геноциду, злочини проти людяності та військові злочини. Універсальна - означає не пов'язана з місцем скоєння злочину, громадянством, постійним місцем проживання підозрюваного або потерпілого. Також скасовується термін давності по цій категорії злочинів.

Україна йшла до прийняття цього закону 7 років: його важливість постійно відзначали правозахисники, а востаннє - і голова парламентського комітету з правоохоронної діяльності Денис Монастирський, який тепер очолює МВС:

"Законопроєкт став поворотним моментом для того, щоб потерпілі зверталися до правоохоронних органів України і приїжджали з окупованих територій, отримували і реалізували право на справедливий суд. Наприклад, людина, яка приїжджає зі сходу, яку катували, звертається до правоохоронних органів із заявою, а вони поки певним чином обмежені в можливості розслідувати і притягувати до відповідальності", – заявляв Монастирський перед голосуванням у травні 2021 року.

Законопроєкт знаходиться "на підписі у президента" з 7 червня. Згідно зі статтею 94 Конституції президент повинен у п'ятнадцятиденний термін або підписати його, або повернути на розгляд до парламенту, супроводжуючи мотивованими зауваженнями. Цей термін закінчився 22 червня.

В жовтні "Радіо Свобода. Донбас. Реалії" опитали трьох депутатів-членів фракції "Слуга народу" і комітетів, через які проходив законопроєкт, чи відомо їм, що відбувається. Однак вони не надали жодної інформації. І тільки голова підкомітету з питань діяльності органів прокуратури комітету з питань правоохоронної діяльності Владлен Неклюдов відповів журналісту, що з'ясує, в чому справа.

"Хочу це дізнатися. Можливо, там є якісь недоліки, про які ми не знали, і зараз вони спливли. Тому некоректно давати коментар, тому що я не знаю повної картини, чому це відбувається. Я дізнаюся, це однозначно - і ми визначимося. Цей закон, наскільки я знаю, потрібен, він довго обговорювався. Можливо, є якісь недоліки", - відповів Неклюдов. Це було півтора місяця тому.

Розробку та прийняття закону підтримували "Центр Громадянських свобод", Харківська правозахисна група, Гельсінська спілка з прав людини, Центр політико-правових реформ, ГО "Блакитний птах", яка працює з родичами тих, хто перебуває зараз у полоні.