Українська влада вже два місяці підступно саботує видачу ОРДЛО чотирьох жінок, які чекають на порятунок

Фото з відкритих джерел

Замість обіцяного миру, відмова повернути утримуваних і провокація конфлікту на лінії розмежування. Вже два місяці українська влада підступно саботує видачу ОРДЛО чотирьох жінок, які чекають на порятунок, йдеться у сюжеті телеканалу ZIK.

Як зазначається, їх звинувачують у державній зраді і шпигунстві на користь рідної України, яка зараз робить все можливе задля того, аби вони не вийшли з застінків, а все через те, що представники ОРДЛО готові передати жінок не президенту чи прем'єр-міністру, а опозиційному депутату Віктору Медведчуку, який фактично є єдиною можливістю українок вийти з в'язниці.

"Вважаю, що звільнення осіб, які утримуються на непідконтрольних Україні територіях є одним із найважливіших завдань української влади, запорукою виконання Мінських домовленостей і встановлення миру в Україні", - зазначив голова політради партії "Опозиційна платформа - За життя", народний депутат Віктор Медведчук.

Однак, сприяти опозиційним політикам на вищому рівні влада не захотіла. Голова української делегації у Тристоронній контактній групі Леонід Кравчук заявив, що у будь-який спосіб не дозволить Медведчуку займатися питанням утримуваних. Тому Світлана Довгань, Наталія Стаценко, Катерина Котенко і Наталія Савченко продовжують бути інструментом політичних маніпуляцій в руках можновладців. А вийти на свободу завдяки Вікторові Медведчуку вони могли 20 січня.

На думку народного депутата від "Опозиційної платформи - За життя" Рената Кузьміна, такі дії Банкової всебічно ілюструють небажання влади встановити мир в Україні.

"У випадку з цими чотирма жінками, які засуджені за роботу в інтересах України, їх засудили там на терміни тривалі за те, що вони працювали на українську розвідку і натомість та сторона нічого не вимагає, вони просто передають цих людей, позиція влади, явно деструктивна. Ця позиція, її навіть не можна назвати владою в такому випадку. Це ваші люди, це ваші громадяни, які працювали на цю країну, ви їх відмовляєтеся забирати, це дикість якась!" - зазначив політик.

Українці погоджуюся з народними депутатами, кажуть, якщо президент Зеленський сам не зацікавлений у порятунку громадян, то заважати опозиції повертати людей додому - це підступний спосіб зберегти рейтинг та, зрештою, зрада українського народу.

Примітно, у одному із інтерв'ю голова держави заявляв, що головна його ціль - життя людей і він готовий заради того, щоб не помирала жодна людина, "домовлятися хоч із чортом лисим".

Але обіцяти – не означає домовитись. За весь час своєї каденції президент Зеленський не продемонстрував жодного бажання знайти спільну мову з усіма сторонами конфлікту. Не допомогла ані зустріч у "нормандському форматі", ані його візити на Донбас. А Мінські переговори зайшли у глухий кут. Нині багаточисельні експерти наголошують – Україна стоїть на порозі ескалації конфлікту. Адже наприкінці лютого обстріли в зоні проведення ООС поновились, одинадцять військових отримали поранення. А спостерігачі повідомляють про підтягування додаткових людей і техніки Збройних сил України. Люди вже і не сподіваються на те, що президент і його партія підуть шляхом дипломатичних домовленостей. Кажуть – повірили в обіцянку Зеленського встановити мир, але для того, аби припинити конфлікт, потрібна політична воля, якої у чинної влади – просто немає.

Тож, підсумовується у сюжеті, поки владна верхівка України не почне вести відкритий діалог із ОРДЛО, ми не повернемо території. Поки людське життя для Банкової залишатиметься лише методом політичної маніпуляції, конфлікт - не припиниться. Поки у ТКГ відверто саботують вирішення конфлікту, єдиною надією людей залишатимуться лише опозиційні політики, які попри розбрат і злочинну конкуренцію, виборюють право українців на життя і свободу.