У Вінницькій області археологи виявили пам’ятки енеоліту, бронзової та залізної доби

Вид на кургани над р. Рів біля с. Токарівка

Вид на кургани над р. Рів біля с. Токарівка

Петро Влодарчак / nas.gov.ua

В цілому вчені обстежили близько 140 різночасових археологічних об'єктів

Під Вінницею археологи дослідили знайдені залишки поселень доби енеоліту та бронзи, городище залізної доби, кургани та артефакти. Про це повідомили на сайті Національної академії наук України.

Зазначається, що науковці виявили гігантське поселення трипільської культури Білий Камінь площею майже 150 га, розташоване на межі Ольгопільської та Чечельницької ОТГ, а також поселення останньої чверті V тис. до н.е. в мікрорегіоні.

В цілому вчені обстежили близько 140 різночасових археологічних об'єктів.

Підкреслюється, що спільні польові роботи українських археологів Академії та Дослідницького центру університету імені Крістіана Альбрехта у Кілі (Німеччина) за проєктом "Агломерації населення на мегапоселеннях Кукутені-Трипілля" в південно-східній частині Вінницької області тривали понад сім тижнів.

Дослідження ями в поселенні трипільської культури Кісниця

Дослідження ями в поселенні трипільської культури Кісниця

Виталий Рудь / nas.gov.ua

Ще влітку ця ж міжнародна команда дослідників провела розкопки поселення трипільської культури Кісниця Городківської ОГО Тульчинського району Вінницької області.

Зокрема планувальну структуру поселення вивчали з 2018 року методом магнітної розвідки та за результатами радіовуглецевого аналізу датували серединою IV тис. до н.е.

Цього року були розкопані 4 кургани, які продемонстрували варіабельність похоронних традицій жителів регіону (насамперед пізньоримського часу).

"Можна припускати, що ці поховання належать населенню так званої культури карпатських курганів, основний ареал поширення якої локалізований на захід від р. Дністер", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що розташування цих курганів на схід від Дністра попередньо може свідчити про розширення території поширення культури.

"Не варто виключати і належності похованих до носіїв черняхівської культури, оскільки в її середовищі відомо про окремі випадки підкурганних поховань", - розповіли вчені.

Вчені наголошують, що інгумаційне поховання під одним із насипів свідчить, що курган спочатку був побудований в середині III тис. до н. е. носіями культури шнурової кераміки, і вже у наявний насип було поміщено кремаційне поховання пізньоримського часу.

Крім цього, серед інвентарю, яким супроводжували поховання доби бронзи, науковці виявили кам'яну сокиру, крем'яні наконечники стріл і керамічну посудину.

Новини за темою: Біля Каїру археологи знайшли храм Сонця, якому понад 4,5 тисячі років

Нагадаємо, раніше ми писали, що у заповіднику "Софія Київська", що знаходиться у центрі Києва, археологи знайшли нагрудний хрест-релікварій (енколпіон), якому приблизно 800 років.