Вибори канцлера Німеччини: Хто з трьох кандидатів замінить Ангелу Меркель

Перший Незалежний
Перший Незалежний

Український інформаційний телеканал

Меркель і Зеленський
Канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент України Володимир Зеленський Фото з відкритих джерел

Трохи про ключових претендентів на крісло лідера Німеччини і звання однієї з найвпливовіших осіб Євросоюзу

Очільниця уряду Німеччини Ангела Меркель йде у відставку після шістнадцятирічного перебування на посаді. Тож країна обиратиме нового канцлера – голосування відбудеться 26 вересня. Ангела Меркель була і залишається однією з найбільш впливових фігур європейського політикуму – її слово є вагомим у низці питань, що вирішуються Євросоюзом і стосуються української політики, економіки та безпеки. Тому зміна керівництва у ФРН означає зміни не лише для Німеччини, а й для України.

Далі розповідаємо про трьох основних кандидатів на посаду канцлера Німеччини, про їхній політичний бекграунд та основні заяви стосовно тих чи інших питань.

Анналена Бербок з партії "Зелених" Німеччини

Анналена Бербок
Анналена Бербок Фото з відкритих джерел

Анналена Бербок – співголова партії "Союз-90"/"Зелені" і друга жінка в історії, котра балотується на посаду канцлера. Вона закінчила факультет політології і публічного права Гамбурзького університету, також навчалася у Лондонській школі економіки.

У 2013 році Бербок стала депутаткою партії "Зелених", з того часу працює над вирішенням енергетичних питань, справами Євросоюзу та питаннями зміни клімату. У 2018 році Бербок разом з Робертом Хабеком очолила партію "Зелених".

Політичні погляди Анналени Бербок:

  • Європа і світ повинні активно боротися зі змінами клімату, зокрема, прискорити темпи відмови від вугільної енергетики (за чинним планом – до 2038 року).
  • Вивести ядерної зброї США з території ФРН – зараз у Німеччині знаходиться близько 20-ти американських атомних бомб.
  • Стосовно Китаю і Росії необхідний "діалог і жорсткість".
  • Критика дій Росії на Донбасі і в Криму, підтримка України і нагадування Москві, що у незалежних країн є право обирати самостійно, у які альянси вступати. Йдеться про перспективу членства України у ЄС та у НАТО.
  • Виступає проти будівництва "Північного потоку-2". З цього приводу Бербок заявила – якщо голос Німеччини у зовнішній політиці потерпить невдачу – у тому, що стосуються напруженості в Україні, Росії, проєкту "Північний потік-2", то Європа буде знищена.
  • "Цей газопровід суперечить геостратегічним інтересам європейців, він чітко направлений проти України, суперечить європейським цілям із захисту клімату і всім санкціям ЄС проти Росії, тому це абсолютно фатальний проект", - зазначала Анналена Бербок свого часу. 

Армін Лашет з Християнсько-демократичного союзу (ХДС)

Армін Лашет і Ангела Меркель
Армін Лашет і Ангела Меркель Фото з відкритих джерел

З січня 2021 року Армін Лашет – голова Християнсько-демократичного союзу (ХДС), яким раніше керувала чинна канцлерка Ангела Меркель. У 19 років став членом партії ХДС, свого час працював журналістом на телебаченні і був керівником невеликої церковної газети. Наприкінці 1980-х років Лашет став серйозно займатися політикою, ставши депутатом міської ради міста Ахен.

Новини за темою: Її епоха минає: Музей мадам Тюссо переодягнув воскову Ангелу Меркель

У 1994 році Арміна Лашета вперше обрали у Бундестаг і шість років він був членом Європейського парламенту, а у 2017 році став канцлером федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія. За свої доволі проросійські погляди Лашет отримав політичне прізвисько "Putinversteher" – тобто "людина, котра розуміє Путіна". Приміром, у 2014 році, одразу після окупації Криму, він попереджав про "антипутінський популізм" у Німеччині.

Політичні погляди Арміна Лашета (загалом перегукуються з поглядами Ангели Меркель):

  • Критика Росії за арешт опозиціонера Олексія Навального.
  • Впевненість у тому, що санкції з Росії знімати ще зарано.
  • Підтримка будівництва "Північного потоку-2". "Протягом 50-ти років, навіть в агресивні часи холодної війни, Німеччина купувала газ у Радянського Союзу, а тепер – у Росії. Уряд Німеччини слідує правильним курсом", - заявляв Лашет.
  • Має намір гарантувати "дотримання геополітичних інтересів України" – йдеться про збереження газового транзиту з Росії.
  • Гарантування Україні захисту – після зустрічі Ангели Меркель і Володимира Путіна політик зазначив таке: "Якщо Росія знову агресивно себе поводитиме по відношенню до Україні, то Німеччина вживатиме заходів на національному рівні та ініціює санкції на рівні Європейського Союзу". 

Олаф Шольц з партії Соціал-демократичної партії

Олаф Шольц
Олаф Шольц

Свого часу Олаф Шольц вивчав право у Гамбурзькому університеті, після чого займався адвокатською практикою. Зараз він – віцеканцлер і за сумісництвом міністр фінансів в уряді Ангели Меркель.

Політичні погляди Олафа Шольца:

  • Стримана, але доволі жорстка лінія по відношенню до російського керівництва, різка критика Москви за окупацію Криму і війну на Донбасі.
  • З іменем Шольца пов'язаний скандал навколо "Північного потоку-2". У лютому 2021 року організація Deutsche Umwelthilfe опублікувала документи, які підтверджують, що уряд Німеччини пропонував адміністрації тодішнього президента США Дональда Трампа гроші для імпорту американського скрапленого газу в обсязі 1 мільярд євро. У свою чергу Білий дім мав би зобов’язатися не вводити санкції стосовно "Північного потоку-2". Листа міністрові фінансів США відправляв саме Олаф Шольц.
  • Стосовно членства України у Європейському Союзі – Шольц зазначив, що ЄС ще не завершив процес інтеграції країн балканського регіону, тому євроспільнота поки не готова прийняти до себе ще й Україну. Про це свідчать такі слова Шольца: "Я думаю, що потрібно встановити близькість до ЄС для України і зараз немає можливості для нее приєднатися до НАТО". 

Дебати кандидатів на посаду канцлера Німеччини

У неділю, 19 вересня, у Німеччині у прямому ефірі телеканалів Pro7 та Sat1 відбувся заключний, третій раунд передвиборних теледебатів кандидатів на посаду канцлера. За результатами опитування дослідницького інституту Forsa цей раунд теледебатів виграв Олаф Шольц. Виступ Шольца здався переконливим 42% телеглядачів, промова Арміна Лашета сподобалася 27% глядачів, а виступ Анналени Бербок здався найкращим 25% глядачів.

Дебати розпочалися з блоку щодо соціальної справедливості. Шольц і Бербок виступили за підвищення мінімального розміру оплати праці до 12 євро на годину. При цьому Лашет вважає, що це не потрібно і виступає за тарифні перемовини між роботодавцем і профспілкою, а Бербок певна, що це – повернення у 90-і роки.

Новини за темою: Прощальний візит: Що дала Україні зустріч Ангели Меркель та Володимира Зеленського

Під час дебатів також говорили про виплати з безробіття. Армін Лашет зазначив, що безробітних громадян потрібно стимулювати до пошуку роботи. Олаф Шольц запропонував реформування існуючої системи виплат, а Анналена Бербок вважає необхідним підвищити ці виплати на 50 євро.

Звісно, кандидати на посаду канцлера Німеччини говорили і про зміну клімату. Анналена Бербок певна, що Соціал-демократична партія і Християнсько-демократичний союз, як правлячі партії дуже мало зробили для покращення клімату. Окрім цього, усі три кандидати виступають проти обов’язкової вакцинації від коронавірусу, а імунізація громадян має бути добровільною.

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIKUA.TV

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.