Тарифна політика: Як українці можуть залишитися без грошей і на вулиці

Open Democracy
Open Democracy

Некомерційний веб-сайт про міжнародну політику та культуру

Антитарифний протест у Києві Raj Valley/Alamy Stock Photo

Нові тарифи на комунальні послуги боляче вдарили по кишені багатьох українців. Сім'ї, які втратили дохід через пандемію, змушені віддавати останнє за газ та опалення. По країні пройшла хвиля протестів, і владі довелося повернути ціни на енергоносії в комунальному секторі. Але це ненадовго.

Про це пише Open Democracy.

На початку 2021 року Україною прокотилася хвиля так званих тарифних протестів. Переважно в невеликих населених пунктах, рідше у великих містах, люди стали виходити на акції протесту проти різкого подорожчання комунальних послуг. Наприклад, напередодні опалювального сезону газ подорожчав у 2,5-3 рази, а його доставка споживачам в 1,5-2 рази. З 1 січня уряд скасував пільгову ціну на електроенергію, а вартість електроопалення зросла у два рази.

Часто акції супроводжувалися перекриттям доріг державного значення, тобто - великих міжрегіональних трас. Кампанія протестів активно підігрівалася через опозиційні телеканали.

Влада України була змушена в терміновому порядку повернути державне регулювання цін на енергоносії в комунальному секторі. Перш за все, ціни на газ в опалювальний період були знижені на 30%. Стихійні протести вдалося зупинити, поки вони не переросли в загальнонаціональні акції. Однак уряд заплатив за це дорогу ціну: МВФ розчаровано покинув Київ, так і не схваливши відновлення кредитної програми стенд-бай, націленої на допомогу в боротьбі з пандемією COVID-19. Каменем спотикання стала саме непослідовність при введенні ринкових тарифів на комунальні послуги.

Новини за темою: МВФ не дав транш Україні: Які причини і що це значить?

Втім, нинішнє затишшя багато хто вважає тимчасовим. Регульовані ціни на газ і відстрочка збільшення цін на електроенергію триватимуть лише до квітня. І поки уряд намагається відновити переговори з МВФ, українські профспілки вперше заявляють про проблему енергетичної бідності, з якою Україна ще не стикалася в такому масштабі.

Шокуючі "платіжки"

На початку січня 2021 року українці отримали перші "зимові платіжки" - квитанції на оплату комунальних послуг: опалення, водо- та газопостачання, каналізації, електроенергії, утримання будинків та прибирання сміття. Багато хто був шокований сумами, які їм довелося заплатити за опалення в грудні. Зростання тарифів на газ особливо боляче вдарило по мешканцях сільських регіонів, де для опалення використовують природний газ. У порівнянні з літніми періодами, вартість газу взимку по всій країні підскочила в три рази, досягнувши майже 300 євро за 1000 кубометрів. При цьому середній дохід українських домогосподарств - 120 євро на людину (за даними за 9 місяців 2020 року).

За рік до цього подорожчання Державна служба статистики України вже зафіксувала загрозу значного зростання так званої енергетичної бідності - здатності населення споживати енергоресурси, що знижується. Так, за даними Держстату, у 2019 році близько 30% жителів сільської місцевості та 17% городян вказували, що їм не вистачає коштів для опалення житла, а понад 18% повідомили, що не мають коштів на оплату всіх комунальних послуг.

У 2020 році через пандемію ситуація тільки погіршилася. Наприклад, у зверненні профспілок до уряду йдеться, що через локдауни безробіття в країні зросло з 8,2% до 9,5%. З 11 мільйонів пенсіонерів в Україні майже 70% отримують пенсію нижче реального прожиткового мінімуму.

Про проблему енергетичної бідності заявив і спільний профспілковий орган (СПО), що об'єднує найбільші профспілки України. У січневій постанові Президії Федерації профспілок України, що містить вимоги до уряду, говориться: "Ринкові перетворення проводилися в поспіху і не узгоджувалися з політикою доходів населення. У цих умовах відбулося зростання енергетично бідного населення, яке втратило можливість користуватися певними благами цивілізації для забезпечення якісного і комфортного проживання. Зокрема, в селах і селищах значна частина населення взимку живе в приміщеннях, які майже не опалюються і не освітлюються".

За даними Держслужби статистики, сім'ї з найнижчими доходами змушені витрачати на продукти 60-67% своїх доходів, тоді як на оплату різних послуг, включаючи комунальні, йде до 15% доходів. Після оплати інших неминучих витрат такі сім'ї практично не мають коштів на медицину, культуру або освіту. Триразове збільшення вартості газу і зростання вартості інших комунальних послуг погіршили їх і без того тяжке становище.

Протест поперек дороги

Вже в перших числах січня, як тільки зросли ціни на енергоносії, люди стали виходити на акції протесту. Так, 4 січня жителі Лубен Полтавської області перекрили трасу Київ - Харків. Аналогічні акції з перекриттям цієї ж траси організували жителі містечка Люботин, а жителі села Високе Харківського району перекрили трасу Харків - Сімферополь.

Всього в перших числах року акції протесту пройшли в 13 районах Харківської області, багато з них супроводжувалися повним або частковим блокуванням доріг. Протестувальники вимагали від уряду негайно знизити ціну на газ.

Новини за темою: Ціни на продукти й товари продовжують зростати: Чому?

Слідом за ними до акцій протесту приєдналися жителі міст. Тарифні протести пройшли в Харкові, Миколаєві, Дніпрі, Енергодарі, Нікополі та інших містах. Адже з 1 січня 2021 року уряд, окрім збільшення вартості газу, скасував пільгові тарифи для тих, хто користується електричним опаленням. Найбільше постраждали жителі 30-кілометрових зон біля АЕС, де пільги на електрику були найбільшими. До таких міст відносяться Нікополь і Енергодар, де центральне парове опалення давно замінено індивідуальним електроопаленням.

Активну участь у протестах взяли представники Вільної профспілки підприємців України. Тут до загальних проблем додалося і те, що в період локдауну доходи підприємців впали, а комунальні витрати зросли. Активісти профспілки організовували акції протесту в Запоріжжі, Одесі, Києві та інших містах.

"Ні тарифам" - свідчить плакат мітингувальників в Одесі Raj Valley/Alamy Stock Photo

"Підприємці їдуть до Чехії чи Польщі, там реєструються і налагоджують свій бізнес. А потім ввозять свою продукцію в Україну, тому що там виробляти дешевше, ніж у себе вдома. Ми вбиваємо у себе виробництво, вбиваємо робочі місця, - коментує ситуацію з протестами Валентина Коробка, голова Вільної профспілки підприємців України. - Люди їдуть з країни й не хочуть повертатися".

На думку профспілок, тарифна політика уряду в енергетичній та комунальній сферах "не забезпечує баланс інтересів держави, споживачів та суб'єктів господарювання".

Через спільний представницький орган профспілки зажадали від уряду повернути регулювання цін на газ і електроенергію, відновити пільги на електроенергію для тих, хто проживає в 30-кілометровій зоні від АЕС. Також профспілки вимагають скасувати постанову уряду, що підвищило базову норму комунальних платежів з 15% до 20% сукупного доходу домогосподарства. Остання норма, на думку багатьох, призводить до скорочення числа тих українців, які можуть отримувати субсидії на оплату комунальних послуг.

В уряді наполягають, що субсидії - часткова компенсація державою витрат на комунальні послуги для бідного населення - надійно захищають останніх від подорожчання цих послуг. Однак ні представники профспілок, ні самі громадяни з таким твердженням не згодні.

"Якщо люди й отримують субсидії, то їх все одно не вистачає для нормального життя та оплати всіх витрат на комунальні послуги, - пояснює Тетяна Бойко, координатор енергетичних програм громадської мережі ОПОРА. - Хоча політика держави в області субсидій досить лояльна, в малих містах і селах важко знайти хорошу роботу через високий рівень безробіття. До того ж у багатьох громадян через коронавірус доходи скоротилися".

Кризи можна було уникнути

У той час як профспілки критикують уряд за несвоєчасні та занадто радикальні ринкові реформи, прихильники цих реформ дорікають уряд в недостатній рішучості.

На думку Тетяни Бойко, різкого зростання цін на газ і викликаної цим тарифної кризи можна було уникнути, якби уряд швидше впровадив реформи на ринку газу для побутових споживачів.

"Постачальники не були впевнені в тому, що ринок буде запущений до початку опалювального сезону, а тому не закупили достатньо газу минулого літа, коли ціни були низькими, - пояснює Тетяна Бойко. - Наприклад, група РГК (газові компанії олігарха Дмитра Фірташа, - ред.) змушена була викуповувати обсяги газу щомісяця вже в опалювальний сезон, що призвело до зростання цін".

Річ у тім, що до початку нинішнього опалювального сезону у споживачів фактично не було вибору, у кого купувати газ. Вони змушені були купувати його у тих компаній, які володіли розподільними мережами.

Торік уряд розділив послуги з продажу і доставки газу. Тепер споживачі окремо оплачують ці послуги. Однак такий поділ потрібно було робити ще влітку, вважає Тетяна Бойко. "Ринок газу потрібно було запускати ще влітку, проводити інформаційну кампанію серед населення, щоб люди знали, що можуть укласти договори з річним, піврічним або квартальним цінами, - вважає експерт. - Уряд провалив комунікаційну кампанію, споживачі просто не знали, що у них є можливість вибору постачальника".

До того ж багато приватних компаній, які володіють розподільними мережами та займаються продажем газу, всіляко перешкоджали переходу споживачів до інших постачальників. Створюючи штучні перешкоди, аж до відключення газу, вони змушували споживачів купувати його за завищеними цінами. Уряд же цю проблему до певного часу просто ігнорував.

Уряд "заморозив" реформи до весни

З розростанням акцій протесту, які, в основному, мали локальний характер, все більше місцевих органів влади почали звертатися до Києва - до уряду і парламенту - з вимогами переглянути тарифну політику в комунальному секторі.

До початку лютого рейтинги соцопитувань показали значне падіння популярності правлячої партії "Слуга народу" і особисто президента Володимира Зеленського. Адже громадяни не забули, як в кінці 2019 року Зеленський обіцяв удвічі знизити тарифи на опалення. Багато опозиційних політиків почали говорити про дострокові парламентські вибори та відставку уряду. А соцопитування показали, що дві третини українців хочуть перевиборів парламенту.

Ситуація ускладнювалася тим, що в той самий час уряд на чолі з Денисом Шмигалем проводив у Києві переговори з делегацією МВФ про відновлення кредитування. Однією з умов надання позик було продовження ринкових реформ в енергетичному секторі. У тому числі - вільне ціноутворення на газ, електроенергію та інші комунальні послуги.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль

Урядовий портал

Зеленський і його уряд опинилися в патовій ситуації.

У підсумку, щоб хоч якось збити хвилю протестів, уряд вирішив до квітня знизити на 30% ціну на газ, і відкласти підняття тарифів на електроенергію. Своїм рішенням Кабінет міністрів України встановив фіксовану ціну газу до кінця опалювального сезону - 6,99 гривні за кубометр (приблизно 200 євро за 1000 кубометрів). Середнє домогосподарство, що використовує газ в тому числі й для опалення, витрачає до 1400 кубометрів за зиму.

Новини за темою: Грошей не буде, але ви тримайтеся: Чому МВФ залишив Україну без фінансування

Делегація МВФ розчаровано покинула Київ, так і не ухваливши виділення нових кредитів. У кращому випадку такі переговори поновляться у квітні, коли знову запрацюють ринкові механізми ціноутворення в комунальній сфері та на енергоринку.

Провальний форум

Щоб якось пояснити свої подальші дії на ринку комунальних послуг, уряд у другій половині лютого ініціював дискусію про тарифи на енергоносії та комунальні послуги. У Києві пройшов чотириденний форум з гучною назвою "Україна 30. Платіжка". Передбачалося, що тут пройде широке обговорення ситуації з комунальними тарифами й буде знайдений компроміс у проведенні подальших реформ.

Президент Володимир Зеленський на форумі "Україна.30" Офіс президента України

"Форум не став майданчиком для дискусії, - розчаровано каже Тетяна Бойко. - Багатьох експертів на цей форум не запросили, а сам захід був більше схоже на піар уряду".

Не отримали слово на форумі й представники профспілок. "Нас туди навіть не запросили, - каже Валентина Коробка, лідер профспілки підприємців. - Ми самі хотіли записатися на виступ, але нам відмовили".

Не отримав форум і широкого висвітлення в національних ЗМІ. "Сам формат форуму був занадто офіціозним і не цікавим для широкої аудиторії, - пояснює Андрій Яніцький, керівник Центру економічної журналістики в Київській школі економіки. - Обговорення було ґрунтовним, але люди таку дискусію не сприймають. Про це потрібно було говорити в соціальній рекламі, займатися формуванням соціальної поведінки".

До того ж, вважає Яницький, ситуація з тарифною кризою була занадто політизована. Цьому сприяли самі олігархи, які володіють найбільшими телеканалами та, одночасно, є великими гравцями на ринку енергоресурсів, а також спонсорами більшості ключових партій.

В результаті опозиційні ЗМІ не шкодували критики на адресу уряду, але мало уваги приділяли пошуку економічного розв'язання проблем, що виникли. Це стосується як самої тарифної кризи, так і глибшої проблеми зі зростаючою енергетичною бідністю.

В очікуванні нових протестів

Хоча уряду вдалося збити хвилю акцій протесту і навіть зупинити подальше падіння рейтингів, ситуація з тарифною кризою виглядає далекою від завершення.

Недавні соцопитування показали, що 86,4% українців вважають січневі підвищення цін на енергоносії необґрунтованими. У зв'язку з цим 76,4% опитаних не підтримують взяті урядом зобов'язання перед МВФ про введення ринкових цін на газ і електроенергію. Ще одне соцопитування показало, що 74% українців хотіли б проголосувати на референдумі за зниження тарифів на комунальні послуги.

За словами Михайла Волинця, народного депутата і голови Конфедерації вільних профспілок України, зараз депутати збирають в парламенті 150 підписів, необхідних для проведення окремих парламентських слухань щодо ситуації з комунальними тарифами. Днями спікер парламенту Дмитро Разумков підтвердив, що вже найближчим часом парламент може зібратися на позачергову сесію з цих питань.

Позиції уряду в парламенті виглядають досить невизначено, попри те, що вони спираються на формальну більшість правлячої партії. На тлі протестів уряду так і не вдалося призначити міністром енергетики Юрія Вітренка, який вже кілька місяців обіймає цю посаду як виконуючий обов'язки. За його кандидатуру не вистачило голосів навіть у проурядової більшості в парламенті.

До нових протестів з другої половини березня готуються і профспілки. "Ми чекаємо, що закінчаться морози, і знову вийдемо на акції протесту, - попереджає Валентина Коробка, голова профспілки підприємців. - Плануємо об'єднатися з іншими організаціями та разом вийти до уряду зі своїми вимогами. Головне зараз - підняти людей, які дуже сильно розчарувалися в політиках".

Уряд, своєю чергою, планує вже з 1 квітня повернутися до вільного ціноутворення на ринку газу й електроенергії. Тут сподіваються, що із закінченням опалювального сезону споживачі не так гостро відчують можливе зростання цін на енергоносії.

Так, на ринку газу уряд планує вже з 1 квітня (за іншими пропозиціями з 1 травня) зобов'язати постачальників газу встановити річні ціни для роздрібних споживачів. Однак в цей час ціни на газ ще вище річних мінімумів, що навряд чи призведе до істотного зниження цін на газ для населення.

"Зниження оптових цін на газ починається тільки в травні. Ніхто не знає, яким воно буде, і постачальники змушені будуть закладати всі свої ризики в роздрібну ціну, - пояснює Тетяна Бойко. - Річні ціни для роздрібних споживачів було б краще вводити в вересні або жовтні. Коли постачальники зможуть закупити газ за літніми цінами та сформувати свою цінову політику на опалювальний період".

Ще складніша ситуація з роздрібною ціною на електроенергію. Поки уряд обіцяє не залишати тариф на рівні 1,68 гривні за кіловат (близько 5 центів), однак це рішення не остаточне. Раніше в уряді говорили, що ринкова ціна електроенергії для населення повинна бути встановлена ​​на рівні 3,5-4 гривень за кіловат. Очікується, що такі ціни будуть досягнуті до 2022-2023 років. І, в будь-якому випадку, уряд не має наміру повертати пільговий тариф на електроенергію для опалення житла.

Крім того, уряд має вирішити долю боргів населення за комунальні послуги, які до початку зими становили 73 мільярди гривень, і, що очевидно, ще більше зросли. З них близько 30 мільярдів гривень - борги за газ, ще 20 мільярдів гривень - борги за опалення і гаряче водопостачання, 6 мільярдів гривень - борг населення за електроенергію.

Велика частина цих боргів припадає саме на малозабезпечені сім'ї, які не мають коштів для оплати комунальних послуг. Їх остання власність - будинок або квартира - тепер теж опинилася під загрозою.

Минулого року парламент прийняв закон, який на час локдауну забороняє постачальникам комунальних послуг нараховувати штрафи та пені, відключати комунальні послуги або забирати житло в рахунок боргів.

Але як тільки карантинні обмеження будуть зняті, постачальники комунальних послуг зможуть стягнути борги, наклавши арешт на рахунки або нерухоме майно боржників. Закон про примусове стягнення боргів дозволяє відбирати єдину квартиру або будинок, якщо борг перевищує 20 мінімальних зарплат (з 1 січня 2021 року - 120 тисяч гривень). Деякі місцеві органи влади вже оголосили конкурси на відбір колекторських фірм, які займуться стягненням боргів. При старих тарифах більшість громадян під ці санкції не потрапляло, але зараз загроза втратити житло може торкнутися дуже багатьох - факт, який українське суспільство ще не встигло усвідомити.

Якщо боржників масово почнуть викидати на вулицю, це призведе до нових, ще більш масових акцій протестів.

Сергій Гузь

За матеріалами: ІноЗМІ

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIKUA.TV

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.