"Що таке радіус": Чому третина українських школярів провалила ЗНО з математики

СТРАНА.UA
СТРАНА.UA

Українське інтернет-видання

Фото з відкритих джерел

В Україні – освітній скандал. Більше третини абітурієнтів провалили зовнішнє незалежне оцінювання з математики.

Про це пише "Страна.ua".

За даними Українського центру оцінювання якості освіти, поріг склав / не склав (а він цього року становив лише 10 балів, це четвірка за шкільною 12-бальною системою) не подолало 31,11% учасників ЗНО. Це рекордна кількість. Минулого року тести не здали всього 12,71% дітей.

"Результат – просто катастрофічний. Він підтверджує: математики у нас по суті взагалі немає. Рівень підготовки школярів з математики скочується вже не перший рік поспіль, а дистанціонка тільки ще більше все посилила. Потрібно терміново міняти ситуацію, інакше країна взагалі залишиться без інженерних спеціальностей, для яких математика – ключовий предмет", – говорить ректор технологічного університету "ШАГ" (Харків) Віталій Зайцев.

Зазначимо, що результати ЗНО з математики виглядають ще більш плачевними з урахуванням того, що якраз навчальний рік 2020-2021 був роком математики.

Ще минулого року президент підписав указ, який оголошує "рік математичної освіти в Україні", а Кабмін прописав під нього цілий перелік заходів, які, по ідеї, повинні були підтягнути школярів з математики.

Новини за темою: Тест на IQ замість ЗНО: Як це працює у різних країнах світу?

Причому самою математикою тоді вирішили не обмежуватися, а заявили про курс на STEM (міжнародний термін, який об'єднує кілька академічних дисциплін – науку, технології, інженерію і математику).

Але, як видно, переорієнтувати школу на точні науки не вийшло. Більш того, за рік рівень знання математики катастрофічно впав.

"Це сором і ганьба. 10 балів (прохідні на ЗНО з математики. За звичною для ЗНО системою з максимальних 200 балів, це 100 балів, а за шкільною 12-ти бальною системою – 4 бали. – Ред.) – рівень вгадування. Тобто, всі, хто вгадав відповіді на завдання тесту з математики, будуть вважати, що математику знають. Але навіть із 10 балами тест із математики не здали 30% абітурієнтів. З урахуванням цього візьму на себе сміливість стверджувати, що математику в українських школах не вивчають. Взагалі", – написав на своїй сторінці у Фейсбуці ексголова Центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук.

"Страна" розбиралася, чому українські школярі провалили тестування з математики в рік математики, і що не так з викладанням цього предмета в школах.

Якщо радіус кульки 6 сантиметрів, то який діаметр?

ЗНО з математики цього року вперше було обов'язковим для всіх випускників середніх шкіл (інші обов'язкові предмети – українська мова та література та історія України або англійська на вибір). Але, оскільки в останній момент державну підсумкову атестацію скасували (а вона була частиною зовнішнього незалежного тестування), у випускників з'явилася можливість відмовитися від тестів з математики. Тобто, в підсумку на іспит пішли переважно ті, кому математика потрібна для вступу до вишу.

Сам тест включав 34 завдання, на виконання яких відводилося 210 хвилин (3,5 години). За ці завдання можна було набрати максимум 67 балів. При цьому, поріг здав / не здав встановили на рівні всього 10 балів.

Це нижче, ніж з інших тестових предметів. Наприклад, щоб здати фізику, потрібно було набрати 12 балів, хімію – 14 балів, англійську – 18 балів тощо.

Проте, набрати навіть 10 балів змогли далеко не всі – тести не здали 31,11% з тих, що екзаменувались. Це найгірший результат за останні кілька років. Наприклад, минулого року тести з математики провалили 12,71% учасників, у 2019 – 18,17%, у 2018 – 18,57%.

Новини за темою: Закон про середню освіту скасовує санаторні школи-інтернати: У чому діти так завинили перед депутатами

Тобто, спостерігається явний провал в математиці за останній рік.

На думку Віталія Зайцева, такі низькі результати безпосередньо пов'язані з дистанційкою, на якій сиділи школярі чималу частину минулого навчального року.

Причому в більшості шкіл дистанційка, по суті, обмежувалася тим, що вчителі скидали дітям по вайберу або в соцмережах список завдань, які ті повинні були виконувати самі або з батьками. Але математика – це не той предмет, який легко можна подужати самостійно.

Як кажуть самі вчителі, результати ЗНО – це тільки вершина айсберга. Насправді рівень підготовки школярів з математики ще гірший.

"Якби здавати математику пішли всі, як і передбачалося, результати взагалі були б катастрофічними. Третина тих, хто не здав – це найбільш підготовлені. Як видно за результатами – це "незад" всій системі освіти", – говорить нам вчитель однієї з київських шкіл.

Його слова підтверджують результати тестів з математики. Випускники шкіл не змогли вирішити завдань за 5-8 клас.

Наприклад, багато хто не дали правильні відповідь на таке завдання: за 6 однакових конвертів заплатили 3 гривні. Скільки конвертів можна купити на 12 гривень. "Тобто, тут елементарне завдання на пропорцію. Але далеко не всі дали правильну відповідь", – говорить Віталій Зайцев.

Інше завдання, яке виявилося занадто складним для екзаменуючих – про кульки.

"Пластикові кульки радіусом 6 сантиметрів зберігають у висувному ящику, що має форму прямокутного паралелепіпеда. Якою може бути висота цього ящика – 3, 6, 10, 13 сантиметрів". "Завдання – простіше простого. Щоб вмістити кульку в ящик, висота останнього повинна бути більше діаметра кульки, інакше він просто не закриється. Тобто, правильна відповідь – 13. Можна навіть вгадати. Але багато хто не вирішив це завдання", – дивується Зайцев.

Для тих, хто здавав математику хоча б 10 років тому, не кажучи вже про випускників радянських шкіл, ці задачки здаються до непристойності легкими. І виникає резонне питання – як такі прості завдання можна було провалити?

"Як на мене, це завдання (про кульки) – більше для перевірки уважності та кмітливості, ніж для перевірки рівня знання математики. Хіба що перевірити, чи знають діти, що таке радіус. Але таке питання на ЗНО? Я пам'ятаю, які ми завдання вирішували в 1997 році на іспитах після 11 класу. Якось дуже сумно все", – написав у Фейсбук Олександр Сич.

Зрозуміло, що не всі завдання були такими, як "про кульки", але в цілому рівень тестів експерти характеризують як нескладний.

"Завдання були легкими. Здати на 150 балів – було не проблема – це на рівні 9 класу", – говорить нам репетитор і мама випускника Ольга Хомякова.

"10 балів цього року можна було набрати легко. Дуже прості завдання – рівень 5-8 класу", – пише у профільній Фейсбук-групі "Математика в школі онлайн" Надія Риндіна, співробітник ліцею "МИР".

Проте, багато батьків скаржаться, що завдання, навпаки, були дуже складними, і дітей спеціально "зрізали", щоб зменшити кількість вступників до вишів. "Всі здавали профільний рівень, і ті, у кого було 3 години математики, і ті, у кого їх було 6. А поставити перед фактом обов'язковість тесту з математики в цьому році – це нормально? Я вже не кажу про три карантини за два роки. Діти вчилися фактично самі, що і відбилося на іспиті", – зазначає Наталія Лебедєва.

Уроків математики стало менше, вчителі пішли в IT-шники

Втім, щоб не говорили батьки та вчителі про складнощі з дистанційкою, очевидно, що проблема не тільки в цьому.

"Насправді якість підготовки з математики в школах падає вже кілька років. Ми це помітили по студентах, які приходять до вишу. Вступники п'ять років тому і зараз – це, як то кажуть, дві великі різниці. Цього року ситуація вже просто дійшла до ручки. Дистанційка тільки "підсвітила" проблему, яка вже давно в наявності – математику у нас в школах просто "зарубали". Кількість годин зменшили по максимуму, викладачів тямущих мало. Якщо в педагогічні виші йдуть на математику абітурієнти з мінімальними 120 балами ЗНО, то які вчителі з них у підсумку вийдуть? Ті, хто більш-менш тлумачні, біжать із жебрацьких учительських зарплат – йдуть в бізнес-аналітику, проходять курси та перекваліфікуються в IT-шників. Якщо людина добре знає математику, через три місяці вона вже програміст, а там зарплати – явно не вчительські. Так що в школах скоро викладати математику взагалі буде нікому", – говорить Зайцев.

Як розповів нам учитель однієї з київських шкіл, який попросив не називати його імені, в останні роки багато навчальних закладів внаслідок того, що можна було комбінувати обов'язкову і варіативну частину, скоротили кількість годин з математики.

"У нас для старшокласників було по два уроки алгебри та геометрії на тиждень, але годину ми додали з варіативної частини. Якби не вона, було б три години "загальної математики". Але все одно навіть 4 години – це на годину менше, ніж було раніше. Мінус годину на тиждень – це 4 уроки на місяць або 36 уроків за навчальний рік. Програму в результаті теж максимально вжали. На мою думку, виділяється занадто мало часу на кожну тему – тільки галопом пробігли теорію, відразу ж йде самостійна або контрольна робота, і – наступна тема. Діти не встигають засвоїти матеріал. Особливо з урахуванням дистанційки", – каже педагог.

Його колеги також розповідають, що нерідко на зменшенні годин з математики наполягають батьки – просять, щоб "краще додали англійської, вона потрібніша".

У такій ситуації – коли немає нормальної програми, а вчителі в дефіциті, освоїти такий непростий предмет як математика можна хіба що з репетиторами.

За словами Зайцева, дочка-випускниця якого цього року також проходила ЗНО з математики, її готували репетитори.

"У 172 балах, які вона набрала, заслуги середньої школи немає ні на бал – все за рахунок репетиторів, природно, платних", – зазначає Зайцев.

Але гроші на репетиторів або приватні школи є далеко не у всіх сімей. Тому ті, хто розраховував на якісну шкільну підготовку, але в підсумку її не отримав тепер пролітають із вишівською освітою.

Що викликало справжню бурю обурень серед батьків.

"Вчителі математики ніби спеціально погано вчать, але ось на додаткових платних заняттях викладаються на повну. Варто було б прив'язати результати ЗНО до премій вчителів. А у кого результати погані – нехай влітку займаються з дітьми замість двомісячної відпустки. Особливо дивує, коли в класі по 4-7 дітей, а їх навчають на 4-6 балів", – пише в профільній Фейсбук-групі Олена Петрова.

На що вчителі парирують: спочатку батьки купують дітям готові "решебники", звідки можна просто переписати вже виконані домашні завдання, кажуть, що, мовляв, математика з фізикою не дуже то й потрібні, краще англійську вчити, а, коли бачать провальні результати – дивуються.

Тобто, все зводиться до взаємних звинувачень.

Рік математики без математики

Парадоксально, але саме минулий навчальний рік був в Україні "роком математики".

Цей статус з'явився не випадково. У 2019 році з'явився Національний звіт за результатами міжнародного дослідження якості освіти PISA-2018. Він підтвердив: з математикою в наших школах зовсім погано. Так, за даними дослідження, базового рівня з математики досягли тільки 64% школярів, у решти – рівень нижче. Для порівняння: з природничих наук цей показник – майже 74%. У порівнянні зі школярами країн ОЕСР (Австралія, Австрія, Велика Британія, Німеччина, Данія та інші) наші діти набрали з математики на 39 балів менше. Цей розрив відповідає приблизно року навчання.

Після такого провалу Кабмін розробив план заходів для "року математики". У ньому, наприклад, є проведення індивідуальних занять для учнів, збільшення числа уроків з математики, додаткові курси з логіки та математичної логіки, майстер-класи для батьків з розвитку математичних навичок у дітей, літні математичні школи, квести тощо.

Але в цьому переліку немає основного – як розв'язати проблему з нестачею висококласних викладачів з математики та "перепрошити" навчальну програму.

Та й, як кажуть самі вчителі, навіть те, що перераховано, по більшій мірі так і залишилося на папері.

"Рік оголошено, а нічого для математики та вчителів, для школи в цілому не зроблено. Соромно за такий рік математики", – зазначає вчитель Конотопської гімназії Наталія Антоненко.

За словами Зайцева, проблема з математичною підготовкою в школах вже вийшла на такий рівень, що незабаром про інженерні професії нам можна буде забути – на них просто ніхто не вступить, адже базовий предмет там – математика.

"Ну давайте всі підемо в аграрії або на юристів вчитися. Тим часом навіть IT-шники у нас в дефіциті, хоча і зарплати їм платять хороші. Про інженерів я взагалі мовчу", – говорить Зайцев.

"Проблема є. Можливо, варто переглянути програми, і абсолютно точно потрібно збільшувати кількість уроків математики в середній школі. Більш точну стратегію можна розробити за підсумками вивчення проблеми за участю вчених, шкільних викладачів і представників університетів. Але, варто зазначити, що одним з основних мотивів для учнів зараз у випадку з математикою є ЗНО. Здати і потім "забути цю математику до кінця життя". І з таким підходом дуже складно буде боротися", – вважає експерт у сфері освіти Андрій Черних.

Людмила Ксьонз

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIKUA.TV

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.