Результати виборів в Німеччині: Хто замінить Меркель?

Ілія Куса
Ілія Куса

Експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу Українського інституту майбутнього

Для України жодна з можливих коаліцій істотно нічого не змінить Reuters

У Німеччині завершились вибори в Бундестаг. Хто пройшов до парламенту? Коли і як буде сформована коаліція? Та хто стане канцлером?

Про це пише Ілія Куса на своїй сторінці в Facebook.

У новому 20-му скликанні Бундестагу буде 735 депутатів. Туди проходять шість політичних партій:

  1. Соціал-демократична партія Німеччини – 25,7% (206 місць);
  2. Партійний блок ХДС \ ХСС – 24,1% (196 місць);
  3. Союз 90 \ "Зелені" – 14,8% (118 місць);
  4. Вільна демократична партія – 11,5% (92 місця);
  5. "Альтернатива для Німеччини" – 10,3% (83 місця);
  6. Ліва партія – 4,9% (39 місць).

Для соціал-демократів це їх найкращий результат у порівнянні з виборами 2017 року, і справжній тріумф, враховуючи, що ще на старті кампанії навесні-влітку вони посідали аж третє місце.

Ніхто не вірив, що вони зможуть піднятися після невдалих виборів 2017 року, провалу на європейських виборах 2019 року та історичної поразки в Бремені в тому ж році, не кажучи вже про найсильнішу внутрішньопартійну кризу, що закінчилася зміною трьох керівників поспіль.

Для Олафа Шольца особисто підсумки виборів – це величезний плюс в його політичну і партійну кар'єру. Вся партія зобов'язана йому своїм відродженням з попелу. Тепер Шольцу належить продемонструвати свої лідерські та організаторські здібності під час коаліційних переговорів.

Новини за темою: Три удари по "Північному потоку-2": Як США і Німеччина можуть нівелювати ризики для України

Для партійного блоку ХДС \ ХСС Меркель, що залишає свій пост, – це найгірший результат за всю їх історію з кінця Другої світової війни. Вони ніколи не набирали менше ніж 30% голосів. Очевидно, що партія в її нинішньому стані й при нинішніх лідерах знаходиться в кризі, і потребує оновлення, переосмислення своїх ідей і зміни керівництва.

Зараз поки немає явних сигналів того, що кандидата ХДС \ ХСС Арміна Лашета будуть міняти. Однак не виключено, що праве консервативне крило християнських демократів, які після 2015 року кинули виклик Меркель, разом із баварськими ХСС спробують влаштувати мініпутч і взяти партію під контроль.

Для "зелених" – це перемога, проте зовсім не та, яку багато хто очікував. Анналена Бербок не витягнула кампанію, і програла на всіх дебатах. Це позначиться на її кар'єрі та позиції в партії. Втім, багато чого залежатиме від її здатності домовлятися на коаліційних переговорах.

Вільні демократи очікувано повернулися до своєї історичної ролі "кувачів королів". Їх захочуть втягнути в коаліцію і соціал-демократи, і ХДС \ ХСС, а значить, ВДП будуть набивати собі ціну і продавати себе з максимальною вигодою. Для їхнього лідера Крістіана Лінднера це відкриває колосальні можливості для політичного торгу й отримання преференцій в новому уряді, включаючи впливовий пост міністра фінансів.

"Альтернатива для Німеччини" отримала менше голосів, ніж у 2017 році, але зміцнила свій результат на місцевих виборах. У Саксонії та Тюрингії вони взяли половину всіх прямих мандатів і посіли перше місце. Таким чином, праві нікуди з німецької політики не йдуть, а навіть навпаки, поступово посилюються в традиційних регіонах Східної Німеччини.

Враховуючи, що наступний німецький уряд буде більш лівим, то правим буде легше їх критикувати, а в разі невдачі коаліції, АдН можуть капіталізуватися на цьому, і вже до 2025 року спробувати взяти реванш на чергових виборах.

Ліва партія отримала низькі результати, і навіть не змогли подолати 5% бар'єр, і витягнули свої місця користуючись прямими мандатами. Для них це поганий знак. Падіння їх популярності пов'язане зі зростанням "зелених" і соціал-демократів, які грають на тому ж електоральному полі.

Найбільш вірогідними сценаріями формування коаліції зараз бачать три:

1. "Велика коаліція" між ХДС \ ХСС і СДПН.

Тобто збереження статусу-кво останніх 4 років. Однак зараз це малоймовірний варіант через те, соціал-демократи, які перемогли, не захочуть ділити владу зі своїми головними опонентами, а християнські демократи раніше заявляли, що не будуть входити в черговий раз в союз із СДПН.

2. "Світлофор" – СДПН + ВДП + "зелені".

Це зараз найбільш обговорюваний і ймовірний варіант, якщо соціал-демократи очолять переговори. "Зелені" – їх найбільш очевидні та логічні союзники, які в багатьох питаннях близькі до них. А вільні демократи зі своєю правою повісткою можуть скласти хорошу противагу лівим і врівноважити уряд.

Головною перешкодою в цьому випадку виступлять деякі економічні та зовнішньополітичні розбіжності між СДПН і "зеленими". Перші хочуть вести помірну і виважену політику балансування між РФ, Китаєм і США, а останні вважають, що треба зав'язуватися на Штати проти Пекіна і Москви.

Новини за темою: Кінець епохи Меркель: ЄС на межі розпаду, або Нові виклики 2021 року

Ще одна проблема – вільні демократи, які можуть не погодитися з основними постулатами економічної політики лівих, особливо в питаннях втручання держави в економіку, проти чого вони виступають принципово.

3. "Ямайка". ХДС \ ХСС + "зелені" + ВДП.

Цей варіант можливий, якщо соціал-демократи не зможуть умовити інших приєднатися до себе, і естафету перехоплять християнські демократи з Лашетом на чолі. Враховуючи вразливе становище Арміна Лашета після виборів, "зелені" і вільні демократи можуть захотіти розмовляти саме з ними, а не СДПН, в надії вибити для себе трохи більше преференцій.

Але тут проблемою виступають непрості відносини між вільними демократами та християнськими демократами, які вже у 2017 році вели коаліційні переговори, і вони провалилися. Крім того, до "зелених" негативно ставляться правоконсерватори в ХДС і особливо в ХСС, що також може перешкодити формуванню коаліції.

Ще раз повторюся: для України жодна з цих коаліцій істотно нічого не змінить. Фактор "зелених" не стане домінантним в наступному уряді, а значить різких розворотів у бік конфронтації з РФ не буде, навіть якщо їм, наприклад, віддадуть МЗС.

Відносини з РФ залишаться прохолодними, але завдяки соціал-демократам може розширитися поле точкового партнерства, зокрема на сферу безпеки: міграційні потоки, Афганістан, Близький Схід, Білорусь.

Проєкт "Північного потоку-2" буде запущений, у німців немає ніяких підстав і аргументів від нього відмовлятися, і велика частина електорату вже подумки закрила для себе це питання.

А щодо Донбасу позиція Німеччини залишається колишньою – Мінськ головна база переговорів, конфлікт треба вирішувати через нього, або заморожувати зовсім.

Ілія Куса

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIKUA.TV

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.