Китай показово принизив Україну Зеленського

RuBaltic.Ru
RuBaltic.Ru

Російський аналітичний портал

з відкритих джерел

Оригінал – на сайті RuBaltic.Ru.

Посол Китайської Народної Республіки (КНР) в Україні Фань Сяньжун написав листа лідеру "Опозиційної платформи – За життя" (ОПЗЖ) Віктору Медведчуку і подякував йому за сприяння розвитку міжпартійних контактів. Сталося це після демонстративних спроб України загравати з Пекіном, шантажуючи Захід "поворотом на Схід". У Києві не врахували маленький нюанс: Китай не зацікавлений у стратегічній співпраці з Україною Зеленського.

Лист Фаня Сяньжуна на своїй сторінці в Facebook опублікував народний депутат Верховної Ради від ОПЗЖ Олег Волошин. У посланні китайський посол дякує Медведчуку за привітання Сі Цзіньпіна зі столітнім ювілеєм Комуністичної партії Китаю і за активну участь в її саміті.

"Хочу зазначити, що співпраця між політичними партіями динамічно розвивається та відіграє незамінну роль у розвитку двосторонніх відносин між Китаєм і Україною. Упевнений, що подальша взаємодія між партіями дає ще більше імпульсів поглибленню наших дружніх відносин і приносить ще більше реальних результатів на благо наших держав і народів", – зазначає Сяньжун.

На перший погляд, цій новині можна не надавати великого значення: посол Китаю з ввічливості дякує Медведчуку за теплі слова на адресу генерального секретаря КПК. Але в сьогоднішніх реаліях його послання набуває особливого сенсу.

Віктор Медведчук перебуває під цілодобовим домашнім арештом.

Суд інкримінує йому тяжкі злочини: державну зраду і замах на розкрадання національних ресурсів в "анексованому" Криму. Не чекаючи вердикту, Рада національної безпеки і оборони (РНБО) в порушення українського законодавства ввела санкції проти Медведчука, його дружини Оксани Марченко і пов'язаних із ними компаній.

Лідера ОПЗЖ справедливо можна назвати головним ідеологічним і політичним ворогом президента Зеленського.

При цьому останнім часом українська влада активно заграє з Пекіном.

Президент України теж вітав Сі Цзіньпіна зі століттям КПК і бажав китайському народу ще більших звершень під керівництвом Комуністичної партії. Кумедно чути це від лідера країни, де комуністична ідеологія прирівняна до нацистської, а за її пропаганду люди отримують серйозні тюремні терміни.

Китайці, втім, не гидують. Пресслужба Офісу президента України повідомляє, що Сі та Зеленський домовилися укласти угоду про безвіз і співробітництво в проєкті "Велике будівництво".

А за кілька днів до цього, як з'ясувалося, Київ і Пекін підписали угоду про розширення співпраці в галузі будівництва інфраструктури. Китайці взялися допомагати Україні в розвитку залізничного транзиту, аеропортів, портів і так далі. Якщо все піде за планом, Зе-команда зможе отримувати пільгові кредити китайських банків.

У тій же розмові з генсеком КПК Зеленський висловив надію на поглиблення китайсько-української співпраці та запевнив свого співрозмовника, що підтримує принцип "одного Китаю".

Тим самим президент України пішов проти західного мейнстриму, який наказує поважати право народів Гонконгу, Тибету і Тайваню на самовизначення.

На цьому команда Зеленського не зупинилася. Глава фракції "Слуга народу" Давид Арахамія заявив, що принципи його політсили збігаються з принципами КПК, оскільки девізом обох партій є "служіння народу". Інший провладний депутат Олександр Корнієнко захопився прикладом Китаю, що надихає, який за короткий термін поборов бідність і гарантував майже всім жителям країни високі соціальні стандарти.

"Китаю стало занадто багато у зовнішній політиці України", – б'є на сполох нардеп від "Європейської солідарності" і ексголова Інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович. І з цим твердженням важко посперечатися.

Дійшло до того, що спікер української делегації в Тристоронній контактній групі (ТКГ) Олексій Арестович пригрозив заходу переорієнтацією на Китай.

Ймовірно, в цьому і полягає божевільна ідея Зеленського – знайти у зовнішній політиці противагу Сполученим Штатам і Європейському Союзу, які не виправдовують високих очікувань Києва.

Чому божевільна?

Тому що навряд чи Україна в змозі повернути суверенітет, від якого відмовилася на користь Заходу сім років тому.

Сьогодні вона сидить на голці західних кредитів і облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). У неї є безвізовий режим, Угода про асоціацію та зона вільної торгівлі з ЄС. Є, зрештою, Мінські угоди, за якими вона має зобов'язання перед Францією та Німеччиною.

В Україні створена найпотужніша мережа західного впливу (з 2014 року можна називати її мережею контролю). Інтереси американців тут відстоюють сотні й тисячі чиновників, антикорупційних активістів, правозахисників, журналістів і так далі. Навіть у Конституції закріплений курс на вступ до НАТО і ЄС.

Любителям пригрозити заходу українсько-китайською дружбою варто було б враховувати, що колонії з метрополією не торгуються.

Останній український уряд, який міг торгуватися, – це уряд Миколи Азарова. Він цим і займався. Як не дивно, за часів президента Віктора Януковича у Києва були однаково напружені відносини і з Москвою, і з західними партнерами. Злодійкуваті "регіонали" при всіх своїх недоліках все ж мали елементарні уявлення про національні інтереси та вигоду для України.

Чому Зеленський вважає, що США і ЄС готові відпустити Незалежну під крило Комуністичної партії Китаю? У них достатньо інструментів, щоб цього не допустити.

Крім того, "слуги народу" не врахували ще один цікавий момент: сам Китай не зацікавлений брати опіку над Україною.

По-перше, КНР взагалі не властива політика створення якихось військових або політичних блоків. На чолі кута завжди стоїть економіка.

По-друге, самостійна гра Пекіна в Україні буде негативно сприйматися не тільки Заходом, а й Росією. По-третє, китайцям чужа українська політична система – корумпована, складна, нестабільна. Система, якій не властива спадкоємність.

Сам факт спроби геополітичного "перевзування" Зеленського для Китаю повинен служити зайвим доказом того, що таку країну не можна розглядати як надійного партнера.

Якщо у китайців в Україні і є фаворит, то це не Зеленський, а Медведчук.

Політик, якого завжди недолюблювала Америка, – головний геополітичний конкурент КНР. Саме його депутати створили у Верховній Раді міжфракційне об'єднання "Один пояс – один шлях" з метою сприяння однойменній китайській ініціативі. Саме його компанії прозахідні ЗМІ викривали в будівництві канатної дороги між Росією і Китаєм через річку Амур. Саме його регулярно цитує "Сіньхуа" – офіційне інформаційне агентство уряду КНР.

"ОПЗЖ – це абсолютно прокитайська партія, яка відповідає за лобізм китайського бізнесу в Україні", – обурювався головний координатор грантової організації FreeHongKongCentre Артур Харитонов.

У цьому контексті варто ще раз згадати Давида Арахамію – нещодавно він похвалився, що читає книги Сі Цзіньпіна і захоплюється його горизонтом планування. Справді, китайці звикли мислити категоріями десятиліть і століть.

Для них "слуги народу" – це тимчасовики та дрібні аферисти.

Пару років тому вони раптом виринули з нізвідки, а ще через пару років підуть в нікуди. З такими краще просто не зв'язуватися.

Олексій Ілляшевич

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIKUA.TV

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.