"Космічний пиріг" на трильйони доларів: Яку частку від $3 трлн отримає Україна?

Анатолій Амелін
Анатолій Амелін

Співзасновник і директор економічних програм Ukrainian Institute for the Future

Марсохід
Марсохід Curiosity космічного агентства NASA/автопортрет на Марсі в районі гори Шарп NASA

Уряди різних країн розпочинають боротьбу за частку глобального космічного ринку в трильйони доларів. А що Україна?

Про це пише Анатолій Амелін на своїй сторінці в Facebook.

Згідно з The Space Report за другий квартал 2020 року, обсяг світової космічної економіки у 2019 році зріс більш ніж на $9 млрд у порівнянні з попереднім роком, досягнувши $423,8 млрд. Вже до 2030 року Bank of America вважає, що обсяг комерційного космічного ринку досягне $1,4 трлн. А до 2040 року космічна економіка наблизиться майже до $3 трлн.

Це колосальний сегмент світової економіки.

Ключові точки зростання:

  • Збільшення витрат на оборону.
  • Зростання супутників.
  • Космічний туризм.
  • Видобуток ресурсів.

Цей сектор уже давно недержавний, хоча саме держави створюють космічну політику та стимулюють приватників.

Країни, які мають свою космічну стратегію:

  1. США
  2. Китай  
  3. Росія 
  4. Японія 
  5. ЄС 
  6. Велика Британія
  7. Канада 
  8. Німеччина 
  9. Франція 
  10. Люксембург 
  11. Індія 
  12. Індонезія 
  13. ОАЕ 
  14. Португалія 
  15. Бермуди (!!!) 
  16. Австралія 

І ще півтори десятки країн.

Новини за темою: Зоряні війни за оволодіння космосом: Місяць стане плацдармом для американської військової стратегії?

Уряди створюють можливості для масштабування своїх економік та починають боротьбу за частку глобального ринку у трильйони доларів.

А що ж Україна?

1. Стратегії космічного сектора України ще не знайшов. Але знайшов концепцію програми:

Нагадаю, що концепція це:

  • Провідний задум, конструктивний принцип – у науковій, мистецькій, технічній, політичній та інших видах діяльності;
  • Система шляхів розв’язання задачі.

З кумедного, у згаданій вище концепції прямо однією з причин провалів називається "відсутність стратегії" і невиконання стратегічних проєктів. У шляхах розв'язання проблеми сама стратегія (і її підготовка, затвердження, виконання) не згадується. Є низка кроків, неточно сформульованих без деталізації.

При цьому із бюджету програмою очікується виділення у 2021-2025 роках 15 млрд грн.

2. У вересні 2021 року Кабмін затвердив проєкт закону про космічну галузь до 2025 року. Текст не знайшов. Там бюджет уже понад 40 млрд грн. З держбюджету очікується 16 млрд грн та ще 25 млрд інших грошей.

3. Додатково у ЗМІ знайшов такі плани та процеси України у космічній сфері:

  • Підписання меморандуму з Люксембургом, який має свою стратегію;
  • Кабмін очікує, що 16 млрд до бюджету повернуться (не бачачи текст закону та моделей розрахунків, коментувати складно);
  • Планується будівництво космодрому в Канаді та запуск із нього першої ракети у 2024 році (для канадців та коштом канадців);
  • Планується створення власних ракетних двигунів, які повністю замінять потребу в російських (називаються терміни 2−3 роки);
  • У грудні 2021 року відбудеться запуск супутника "Січ-2-30" (який багато експертів називають застарілим);
  • Потім буде запущено ще 6 супутників для "дистанційного зондування" (терміни не називалися);
  • Україна готує легкий ракетоносій і планує запускати ракети з морської платформи, яка виготовлена в Херсоні та розташована в Атлантичному або Індійському океані (ні терміни, ні деталі невідомі);
  • Український космонавт може полетіти в космос (але поки невідомо з ким і коли);
  • Україна ще 2020 року приєдналася до програми Артеміда з дослідження Марса та Місяця;
  • Було ще під час візиту Зеленського підписано меморандум із Космічними військами США щодо обміну інформацією та супутниковою навігацією.

Тож новин багато, але конкретики нуль. Окрім грудневого запуску "Січі".

Новини за темою: Підкорення Всесвіту: В пошуках позаземного життя й колонізація Марса

Повернімося до концепції.

4. Голова Мінстратегпрому каже, що реалізація космічної програми України до 2025 року передбачає реалізацію таких завдань:

  • Провадження космічної діяльності на користь національної безпеки та оборони;
  • Створення космічних систем спостереження Землі та їх складових;
  • Впровадження космічних технологій на ринку послуг;
  • Створення ракетно-космічної техніки;
  • Фундаментальні та прикладні наукові дослідження у галузі космічної діяльності.

5. Зокрема, йдеться про такі проєкти з таким рівнем запланованих витрат:

  • Створення важкої ракети-носія Зеніт-7Н – 8,4 млрд гривень;
  • Створення середньої ракети-носія Циклон-4М – 5,3 млрд гривень;
  • Створення космічного ракетного комплексу легкого класу для морського базування – 4,8 млрд гривень;
  • Створення легкої ракети-носія Циклон-1 – 3,9 млрд гривень;
  • Створення місячного модуля та приладів для можливої місячної місії – 3,2 млрд гривень;
  • Серійне виготовлення складових до ракет носіїв Антарес та Вега – 3,1 млрд гривень.

Не беруся судити про конкурентоспроможність і актуальність цих завдань, але заслуговує на увагу американська стратегія.

Ключові позиції:

  • Космос як "зона бойових дій";
  • Космічні сили США, створені у грудні 2019 року, розглядаються як основний орган з організації, оснащення та навчання збройних сил для космічних операцій;
  • США вживатимуть заходів у відповідь проти будь-яких атак на космічні системи США або їх союзників "у будь-який час, у місці, способом та у будь-якій області;
  • Політика наказує США захищати свої космічні системи від кібератак у співпраці з приватним сектором та дружніми урядами;
  • Планетарний захист – це процес виявлення астероїдів або комет;
  • США "займатимуться видобутком і використанням космічних ресурсів" і розширюватимуть економічну діяльність людини в далекий космос;
  • Повернення на Місяць до 2024 року;
  • Домінування США за супутниками, що діють, – 56% від загальної кількості.

Як Вам підхід до планування та амбіції?

Новини на тему: Підкорення Всесвіту: Через 15 років мільйони людей зможуть жити в космічному мегаполісі

Але повернуся знову до України. Найпростіше визначення поняття "стратегія" – це шлях із точки "А" до точки "Б". Якщо точка "Б" не визначена, то ви, на прикладі навігатора, не маючи точного пункту прибуття приїдете чорт знає куди. Прочитавши перелік проєктів, які запускає Україна, я так і не зрозумів, яку мету крім "витратити" 40 млрд грн, ми переслідуємо.

  • Ми стаємо центром чи елементом космічної безпеки Європи?
  • Ми стаємо центром сучасних космічних технологій?
  • Ми плануємо освоювати Місяць та Марс (як це планує ОАЕ)?
  • Ми плануємо видобувати копалини на астероїдах?

Ми плануємо зайняти хоч би 10% від світового $3-трильйонного пирога найближчого майбутнього? Що нам дадуть витрачені 40 млрд грн платників податків? Дуже сподіваюся, що законопроєкт про космос дасть відповіді на ці запитання.

Анатолій Амелін

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIKUA.TV

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.