До чого призведе підвищення податків на працю?

В'ячеслав Черкашин
В'ячеслав Черкашин

Старший аналітик з податкових питань Інституту соціально-економічної трансформації

Податкові накладні почали реєструвати за новою формою Фото з відкритих джерел

В уряді, на тлі зростаючих з року в рік касових розривів Пенсійного фонду, всерйоз задумуються підвищити податкове навантаження на працю. До чого це призведе?

Про це пише В'ячеслав Черкашин на своїй сторінці в Facebook.

Останнім часом силами окремих представників виконавчої влади регулярно стали "вкидати" ідеї щодо нібито неправильності і шкідливості зниження податкового навантаження на працю. Йдеться про зниження ставки єдиного соціального внеску (ЄСВ) до 22% у 2016 році (Закон № 909 від 24.12.2015 року).

Причини такої поведінки в цілому зрозумілі. Уряд з тріском провалив всі терміни проведення другого етапу пенсійної реформи (введення накопичувальної системи), під який потрібні додаткові побори з бізнесу на тлі зростаючих з року в рік касових розривів Пенсійного фонду. Хоча, перш за все, солідарна система тріщить по швах не через зниження податків, а під тиском демографічної ситуації та трудової міграції, викликаної багато в чому відсутністю позитивних економічних стимулів і також хронічно неефективною соціальною системою держави. Набагато простіше знайти "цапа-відбувайла", оголосивши "єрессю" зниження податків на працю, і тим самим якось виправдати свої недоробки та вселити українцям думку про неминучість у майбутньому зростання податкового тиску на зарплати (і вівці цілі, і вовки ситі).

Тепер кілька слів про поточну ситуацію з податками на фонд оплати праці. Україна слабо конкурентна серед схожих за економічним розвитком країн. Ситуація, насправді, ще гірша, тому що у більшості країн відсутній третій податок на зарплату - згадуємо наш нібито тимчасовий військовий збір, в той же час у інших країнах є значний спектр вилучень і пільг з бази оподаткування, що абсолютно не властиво нашій податковій системі.

Яскравими прикладами є:

  • обмеження у праві на податкову знижку для фізичних осіб - підприємців (ФОП) та працюючих за цивільно-правовими договорами - доступ до податкової знижки мають тільки наймані робітники;
  • заборона на перенесення збитків для ФОП на загальній системі оподаткування (хоча юридичні особи таких обмежень не мають).

Новини за темою: Залізуть в кишеню кожному: Як влада закручує податкові гайки

Пастка високих податків на працю породжує негативні економічні ефекти. За розрахунками Міністерства економіки України 4,1 млн працездатних громадян сьогодні відсутні на податкової карті України, а наявність величезного тіньового сектора обходиться бюджету і Пенсійному фонду від 24 до 94 млрд гривень на рік. І підняття податків чи інших обов'язкових платежів на фонд оплати праці, що так активно лобіюється урядом - лише погіршуватиме ситуацію.

На риторичне питання "Що робити?" існує кілька відповідей, які ґрунтуються на позитивному досвіді різних країн світу.

По-перше, не шукати рішення там, де його немає. Підвищення податків на зарплати або підняття пенсійного віку - це тимчасове і не завжди вдале рішення. Як суть успішного рецепту хочу процитувати слова автора "німецького економічного дива" - доктора Людвіга Ерхарда: "Куди легше дати кожному по більшому шматку від більшого, все зростаючого в своїх розмірах пирога (доходів держави), ніж отримати вигоду з суперечок про розподіл маленького пирога", коли вигода одних повинна бути компенсована невигодою інших. Тобто, майбутньої пенсійної катастрофи можна уникнути тільки завдяки стійкому економічному зростанню.

Саме це в змозі покрити зростаючий дефіцит Пенсійного фонду, бажання політиків актуалізувати пенсії та інші корисні соціальні ініціативи. Для прикладу - щорічне 10% зростання ВВП в середньому дасть 150 млрд додаткових податків до бюджету на рік.

По-друге, необхідно змістити акценти у розвитку нашої держави. Податкова і, ширше, фіскальна політика повинна бути модернізована таким чином, щоб забезпечити найбільш сприятливе підґрунтя для зростання економіки і у гармонійний спосіб привести до збільшення доходів бюджету.

Домогтися цього дозволяє фіскальний маневр, заснований на останніх досягненнях сучасної економічної думки, а саме:

  • різні податки мають неоднакові наслідки для економічного зростання. Згідно з висновками досліджень фахівців OECD, найбільш шкідливими для зростання економіки є прямі податки (податки на прибуток і з доходів фізичних осіб - ПДФО), які зменшують стимули до праці та інвестування, зокрема і у людський капітал;
  • зниження ставки ПДФО на 1% збільшує реальний ВВП на 0,78% протягом трьох наступних років, при цьому зниження податків для фізичних осіб з низьким і середнім рівнем доходу впливає на зростання економіки більше, ніж зниження податків для платників з високим рівнем доходу;
  • зниження податків призводить до позитивного впливу на економічне зростання, хоча сила цього ефекту залежить від того, які податки скорочуються, для кого і коли. При цьому зниження податків демонструє найбільш сильний позитивний вплив в умовах економічного спаду (рецесії).

Новини за темою: Нульова декларація Зеленського – "катувальний механізм" для збору податків

Отже, правильним кроком стане зниження найшкідливіших для розвитку економіки податків (ПДФО, ЄСВ), із компенсацією недонадходжень до бюджету і ПФ за рахунок скорочення неефективних витрат бюджету і частковою компенсацією більш лояльними податками (податок на майно, непрямі податки).

І робити це необхідно вже зараз - під час кризи. На сьогодні публічно обговорюються дві законодавчі ініціативи, спрямовані на зниження податкового навантаження на трудові доходи: проєкт, розроблений представниками профільного комітету Парламенту (з питань фінансів, податкової та митної політики), і проєкт, підготовлений Економічної експертної платформою і Центром розумних рішень. Перший передбачає об'єднання ЄСВ з ПДФО і поступове зниження ставки об'єднаного податку з поточних 22% + 18% до 25% (єдина ставка), при цьому знижені ставки 5% і 9% (дивідендний дохід і інші види пасивних доходів) будуть збільшені до 15%. Другий являє собою ініціативу щодо поетапного (2-3 роки) зниження ставок ЄСВ з 22% до 10% і ПДФО з 18% до 10%, що призведе до потенційних втрат бюджетів в обсягах 156-166 млрд грн в перший рік.

Недонадходження до держбюджету та ПФ нейтралізується заміщенням втрачених доходів, в основному місцевих бюджетів, доходами від реформованого податку на майно (переклад оподатковуваної бази на ринкову вартість), модернізація ПДФО (перехід на прогресивне оподаткування), скорочення неефективних і тимчасове заморожування зростання поточних витрат бюджету, а також пріоритетне цільове перенаправлення наднормативних доходів бюджету.

Останнє є додатковим компенсатором або подушкою безпеки для проведеної реформи. Так, для прикладу - наднормативний приріст сплати ПДВ за минулий рік склав 22 млрд грн (боротьба зі скрутками).

Обидва рішення вимагають подальшого опрацювання, але є хорошою, адекватною альтернативою підходу прямого безальтернативного підняття податків на працю, що проштовхує уряд.

Одна з найуспішніших реформаторських держав теперішнього часу - Сінгапур - в контексті реалізації довгострокової стратегії виживання сьогодні обговорює, серед іншого, і так звану "політику ризикованих рішень", що дозволяє ставити сміливі завдання і виконувати їх, отримуючи конкурентні переваги і зберігаючи позицію лідера у регіоні. Пропоновані ініціативи щодо фіскально відповідального зниження навантаження на фонд оплати праці, безсумнівно, відносяться до політики успіху і процвітання України!

Вячеслав Черкашин

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIKUA.TV

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.