Проєкт Мінцифри Дія City для ІТ-галузі: Що він насправді передбачає і чому айтішники різко проти

Перший Незалежний
Перший Незалежний

Український інформаційний телеканал

Фото з відкритих джерел

Нововведення у галузі ІТ є дуже суперечливими

Спеціальний правовий та податковий режим для української IT-індустрії можуть впровадити на початку 2022 року. Йдеться про проект "Дія City" від Міністерства цифрової трансформації, що є елементом процесу діджиталізації вітчизняної економіки та має сприяти залученню інвестицій.

Кажуть, що "Дія City" дозволить стартапам розвиватися в Україні в умовах зручної юрисдикції, з низькими податками на доходи працівників, можливістю вибору між податком на прибуток і ПнВК, податковою знижкою для фізосіб у разі придбання частки в компанії-стартапі, що є резидентом "Дія City". На думку фахівців, "Дія City" допоможе IT-галузі України органічно досягнути показника 40-50% на рік за нинішніх 20-30%. Але самі айтішники налаштовані не так позитивно.

Далі розповідаємо про суть та основні принципи нового податкового режиму "Дія Сity", а також про те, чому насправді українські айтішники виступають проти нього і навіть вийшли на вуличний протест.

Що передбачає "Дія City"?

"Дія City" - спеціальний правовий та податковий режим для IT-індустрії. Суть нової системи полягає у створенні найкращих умов для ведення ІТ-бізнесу. У рамках системи "Дія Сity" будуть запроваджені низькі ставки податків, податкові стимули для інвесторів, елементи англійського права та нова форма взаємодії компанії та спеціаліста – гіг-контракти. Загалом "Дія City" заснована на принципах свободи діяльності, невтручання держави, стабільності та формальному характері процедури отримання статусу резидента. Спеціальний правовий режим запроваджується щонайменше на 25 років. 

За прогнозами розробників та експертів, "Дія City" розпочне прийом перших резидентів на початку наступного року.

Є кілька першопричин, які спонукали до розроблення і впровадження "Дія Сity". Одна з найголовніших – це зростання показників української ІТ-галузі удвічі. Інакше кажучи, спеціальний режим впроваджують для того, щоб розкрити потенціал ІТ-індустрії.

Новини за темою: Протягом липня у додатку ''Дія'' запустять COVID-сертифікати для перехворілих

Друга причина – це необхідність інтеграції України у глобальні процеси. Нині у високотехнологічних державах світу є майже 4000 спецрежимів для ІТ – це необхідно, щоб бути привабливими для ІТ-бізнесу. Тож "Дія Сity" має допомогти Україні увійти до переліку привабливих для ІТ-бізнесу світових юрисдикцій, а далі – покращити імідж, залучити додаткові інвестиції, збільшити кількість робочих місць.

Третя причина – позитивний вплив на внутрішній ринок, створення комфортних умов для всіх його учасників. Більшість ІТ-компаній працюють в Україні за спрощеною системою оподаткування, але є й ті, які не можуть нею користуватися і мають велике податкове навантаження. Окрім них, є компанії, які, працюючи з ФОП, мають непрозору корпоративну структуру, не збільшують свою капіталізацію,  тому їм складно залучити інвестиції. Саме для них "Дія Сity" пропонує альтернативну до ФОП-моделі систему відносин підприємства зі спеціалістами – гіг-контракти. Це дозволить сплачувати малі податки, маючи прозору корпоративну структуру. 

Огляд законопроекту про "Дія City"

Загальні правила і норми, прописані у законопроекті № 4303, такі:

  • Участь у "Дія City" добровільне. Добровільність резиденства полягає у недопустимості прямого або опосередкованого примусу юридичних осіб до набуття статусу резидента "Дія City".
  • Резидентами "Дія City" можуть бути лише компанії у галузі IT і суміжних галузях.
  • Дохід від продажу ІТ-послуг має становити не менше ніж 90% доходу юрособи.
  • Середньомісячна зарплатня співробітника "Дія City" має становити 1200 євро в еквіваленті (для стартапів – лише після року).
  • Компанія може залучати співробітників у штат як ФОП і за гіг-контрактами. Спеціалісти можуть самі обрати форму співробітництва з резидентом "Дія City".

Розглянемо норми, якими допоповнили законопроект № 4303 з моменту доопрацювання його після прийняття у першому читанні. 

По-перше, спеціальний податковий і правовий режим для IT-компаній "Дія City" хочуть ввести на необмежений строк, але щонайменше на 25 років.

По-друге, в оновленій редакції законопроекту вказано такий перелік галузей діяльності, яка підпадає під "Дія City", їх 11. Це: розроблення ПО; розроблення комп’ютерних ігор; розроблення IT-сервісів; кібербезпека (розроблення рішень, сервіс і обслуговування); консультаційні послуги; робототехніка (дослідження, проектування). До переліку освітніх проектів, які можуть претендувати на резидентство, внесли будь-які курси, приватні школи, виші, що навчають спеціальностям, що безпосередньо або опосередковано пов’язані з IT.

Новини за темою: У додатку "Дія" з'явиться цифровий кабінет пацієнта, - Ляшко

При цьому не можуть претендувати на вступ у "Дія City" компанії, що здійснюють діяльність з організації та (або) проведення азартних ігор. Виняток становлять компанії, що надають послуги у цій царині. Виходить, що аутсорсери, які розробляють програмне забезпечення для грального бізнесу, можуть вступити у "Дія City", а їхні клієнти – ні.

Окрім цього, з остаточної редакції законопроекту № 4303 прибрали статтю про непереманювання спеціалістів, яку дуже критикували, бо вона могла заборонити працівникам змінювати місце роботи. Натомість її "розкидали" по кількох інших статтях документа, встановивши положення про неконкуренцію спеціалістів із працедавцями.

Компанія-резидент може підписати зі спеціалістом угоду про неконкуренцію, перелічивши види діяльності, у яких працівник не може бути зайнятий паралельно, поки він працює у конкретній компанії. Якщо ж такий перелік буде неадекватно великим, то цю частину угоду суд визнає недійсною. 

Порядок розгляду заяв про вступ до системи "Дія City". Заяву і необхідні документи для вступу до "Дія City" можна подати в електронній формі. Якщо заяву повертають без розгляду або заявнику відмовляють у статусі резидента з якихось причин, регулятор має повідомити заявника про це  e-mail протягом 5 робочих днів та опублікувати це рішення на офіційному сайті уповноваженого органу. 

Новини за темою: Азербайджан зацікавився купівлею українського застосунку "Дія"

Права та обов’язки резидентів та повноваження регулятора. Уповноважений орган приймає рішення про:

  • вступ компанії у "Дія City" та виключення з системи;
  • забезпечує роботу реєстру учасників "Дія City";
  • контролює те, наскільки заявники і учасники "Дія City" відповідають вимогам режиму.

Резиденти мають:

  • Щороку подавати "уповноваженому органу" звіт з даними про зарплатню, кількість гіг-контрактів і співробітників, частку кваліфікованого доходу у загальному доході.
  • Якщо регулятор виявить відмінності між звітом про відповідність умовам прийняття до "Дія City" та фінансовим звітом резидента, він може запросити у нього результати незалежного аудиту. Резидент має надати висновок незалежних аудиторів протягом 60 днів.
  • Резидентам, які проштрафилися і мають бути виключені з "Дія City", надали 10 днів з моменту повідомлення про позбавлення статусу резидента на те, щоб вжити заходів та усунути порушення. Якщо резидент це зробить, то його не виключатимуть з системи. 

Чому ІТ-ринок проти "Дія Сity"?

Податкові умови у спеціальному податковому і правовому режимі для IT-галузі "Дія City" врегульовано законопроектом № 4303 "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні" (від 2 листопада 2020 року), що уже пройшов перше читання. Також у червні цього року ухвалено у першому читанні законопроект № 5376 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні". Комітет ВРУ з питань цифрової трансформації рекомендував парламенту прийняти документ у другому читанні та в цілому.

Проте, незважаючи на оптимізм авторів законопроектів та профільного парламентського Комітету, суспільство не дуже позитивно сприйняло таку ініціативу. З одного боку, тому що в Україні практично всі владні ініціативи сприймаються громадянами з певною пересторогою – так, ніби вони приховують у собі загрозу. А по-друге – люди здебільшого побоюються змін, особливо якщо знають про новації небагато. 

Проте представники української ІТ-галузі детально ознайомилися із законопроектом № 4303 і вийшли на мітинг до стін Верховної Ради – айтішники не мають зайвих ілюзій стосовно позитивних змін після ухвалення закону та системи "Дія City" загалом. 13 липня вони влаштували у Києві під стінами парламенту акцію "Стоп "Дія City", вимагаючи прибрати із законопроекту низку норм.

Таку ж акцію провели біля Харківської облдержадміністрації. Харківські активісти зібралися з плакатами: "ІТ зростає без вашого втручання", "Я програміст. Я проти "Дія.City", "Не знищуйте ІТ в Україні", "Зранку податкова реформа. Ввечері реформа ІТ".

Організатори акції протесту певні, що наразі законопроект №4303 не відповідає заявленим цілям і потребує доопрацювання і може створити правові колізії.

"Протестую проти монополії Мінцифри у вирішенні питань з ІТ-компаніями. Мені не подобається обов’язковий аудит ІТ-компаній, умови, які прописують у законопроекті № 4303 для працівників. Ці пункти потрібно або прибрати, або якісно переробити", - розповів один із мітингувальників.  

За задумом президента Володимира Зеленського і Міністерства цифрової трансформації, система "Дія City" сприятиме створенню в Україні IT-хабу, найбільшого у Східній Європі. Але учасники акції "Стоп "Дія City" кажуть, що законопроект про "Дія City" працюватиме на піар Зеленського, бо, по суті, містить лише можливості для корупції та серйозні перепони, власне, для працівників IT-галузі. 

Новини за темою: Нацбанк дозволив відкривати банківські рахунки з документами в додатку "Дія"

Претензії працівників ІТ-галузі є такими:

  • ініціатива держави абсолютно не враховує інтереси спеціалістів IT-галузі, зате закон містить норми про неконкурентність, непереманювання, які знижуватимуть мобільність спеціалістів і впливатимуть на конкурентність заробітних плат спеціалістів цієї галузі.
  • Побоювання щодо створення кластеру, де будуть гіг-контактери, які стануть непідзвітними Трудовому кодексу.
  • Найбільш привабливими будуть умови лише для великих гравців ІТ-ринку.
  • Вибірковість під час відбору резидентів кластеру "Дія City".
  • Необхідність для компанії проведення незалежного аудиту для вступу у кластер "Дія City" – це може коштувати до $10 000.

Учасники акції під Верховною Радою зазначають, що нині IT-галузь працює за однаковим законодавством, як й інші галузі бізнесу в Україні. А система "Дія City" має повністю виокремити галузь IT з-поміж інших галузей, і у цьому полягають серйозні ризики.

"Держава хоче нас виокремити. Ми вбачаємо у цьому ризик - окреме регулювання. По-друге, виокремлять, але жодних переваг немає… Вони створюють "юридичного Франкенштейна", концепт якого називається "гіг-воркер", який не є ані найманим працівником, ані підприємцем", - заявив один з учасників акції протесту.

Редакція не несе відповідальності за думку, яку автори висловлюють у блогах на сторінках ZIKUA.TV

*Якщо Ви знайшли помилку в тексті новини, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.